четвер, 12 липня 2012 р.

Як заробити разом з Google? 4 способи


Google - величезний пошуковий гігант, компанія, заснована двома геніями-математиками Сергієм Бріном і Ларрі Пейджем. Однак Google - це не просто компанія. Для багатьох це слово пов'язане, перш за все, з рядом інструментів, які можуть принести гроші простій людині або дрібної компанії (і не дрібної теж). Провівши не великий пошук по цій темі, почитавши різні сайти. Я вивів 4 способи, як можна заробити з Google.  

1. Blogger
Платформа Blogger дозволяє без зайвих зусиль запустити свій власний блог в мережі інтернет в лічені хвилини. Через цей блог ви можете тримати постійний зв'язок з клієнтами компанії, оповіщати їх про нові акції, розповідати про свій бізнес, запускати маркетингові кампанії ...

2. Adsense
Adsense дозволяє будь-якій людині заробляти зі свого сайту. Для цього на ньому потрібно розмістити рекламний блог від Google, що приносить вам гроші за переходи по показуваним оголошеннях.
Природно, для серйозної прибутку знадобиться досить відвідуваний сайт з вигідної в комерційному плані тематикою. Треба розуміти, що оголошення контекстні і показуються в залежності від вмісту сторінки.

3. AdWords
Купівля переходів з Google з якихось конкретних запитів. Багато компаній будують свій бізнес навколо AdWords. Наприклад, якщо ви продаєте цвяхи в селі Прутинці, то логічно додати своє оголошення до пошукового запиту «купити цвяхи в селі Прутинці». Добре що, популярність кожного запиту можна подивитися заздалегідь.

4. Google Image Labeler
Дозволяє заробляти на тому, що ви будете позначати фотографії, описуючи події, що відбуваються на них (і предмети). Заробіток невеликий. Google'у це треба для того, щоб почати більш професійний пошук по зображеннях, виходячи з їх змісту.

понеділок, 9 липня 2012 р.

5 причин, чому варто завести Twitter

1. Легкість
            У твіттері дуже просто зареєструватися і почати слідувати за цікавими людьми.

2. Справжність
            Більшість користувачів справжні, без «масок». Вони залишаються справжніми.

3. Інформативність
            Система ревітів дуже добре працює. Що дозволяє вам дізнатися про всі новини одним із перших (ну звісно, якщо ви слідуєте за правильними людьми)

4. Взаємодопомога
            Твіттерянни такий народ, що будь що допоможуть один одному. В чужому місті немає де переночувати ? Не біда, напиши про це в твіттер і тебе хтось прийме на ніч.

5. Унікальність
            Кожен юзер-  це генератор унікального контенту.  

пʼятниця, 6 липня 2012 р.

Стрічка за стрічкою — в бою не відступай!

Причепи на одяг синьо–жовту стрічку — покажи, що ти українець і готовий боротися

          Коли ми разом і нас багато, нас не подолати. Але ми про це чомусь забули. Роз’єднавшись, ми стали слабшими і добровільно віддали всі козирі в руки їм — тим, кого на словах клянемо на всі заставки, дозволяючи на ділі робити свою чорну (червону, біло–синю, біло–синьо–червону) справу. Спільними зусиллями змарнувавши так важко виборені і так жорстко нами ж розкритиковані за «безалаберність, розхристаність, хаотичність» свободу і демократію, ми й оком не змигнули, як на зміну прийшли зовсім інші принципи. І тепер, втративши останній привід пишатися своєю державою, тільки кліпаємо очима, спостерігаючи, як із кожним днем зникають рештки нещодавніх завоювань...
            Як свідчать приклади з буремної української історії, просидіти біля розбитого корита можна і 70, і 300 років. А можна забути про дрібні чвари і разом повернути втрачені позиції.
           Для об’єднання потрібна ідея, яку сприйняли б усі. У 2004–му такою ідеєю стала помаранчева стрічка. Політичні кольори себе здискредитували. Але тепер вони й не потрібні, адже ми маємо барви, які об’єднають усіх, — синю й жовту.
             Це просто — вивісити національний стяг із вікна або поставити біля хати. Причепити синьо–жовту стрічку на одяг, сумку, антену авто. Не соромся. Додай стрічку до свого строю.
             І коли ми знову побачимо, як нас багато, то згадаємо: нас не подолати!

четвер, 5 липня 2012 р.

#укрмова #укрдім моє бачення

            
            Натхнений твіттерянами, які зараз стоять на передовій мовного протистояння, я вирішив написати цей пост, він про те,  як я бачу ці події.
            Твіттер зараз майорить  хеш-тегами  # укрмова,  #укрдім, це не може залишитися   без уваги.  Дуже прикро дивитись на те, як політичні сили використовують дану ситуацію заради піару, а прості  люди "відгрібають"  від беркуту. Замість того, щоб спланувати чіткий план дій, вони, політики,  роздають інтерв’ю про те, яка погана у нас влада.

            Не розумію людей, які пасивні в цій ситуації. Зараз відстоюються права на життя у вільній країні, яка не підвладна "Російській Імперії". Можливо важливий вплав має і український менталітет "моя хата скраю", але хто знає ?
            Ми зараз маємо владу бандитів, яка нічого не боїться крім НАРОДУ. Саме від нас із вами зараз залежить те, в якій країні доведеться жити нашим дітям.  
            Я знаходжусб за 150 кілометрів від епіцентру подій, тому, на жаль, можу допомогти лише думками. Але якщо кожен зробить хоча б щось для своєї Батьківщини, то це вже буде маленька перемога. Адже по одинці ми мізер, не здатний протистояти бандитам, але, об’єднавшись,  ми - потужна сила, здатна дати відсіч будь-кому.

вівторок, 3 липня 2012 р.

Вконтакте- соціальна мережа, аудіоплеєр чи збірник цитат ?

Вконтакте давно перестав бути соціальною мережею. Музичний плеєр, збірник цитат, порно архів, всеЮ що завгодно, але не соціальна мережа..  Мене вражає те, що люди не самовиражаються.


Якщо подивитися на більшість сторінок ВК, то це якісь безглузді репости, з якихось, не менш безглуздих груп. Складається враження, що люди не вміють самостійно мислити і мати власну думку. Кожна друга дівчина "страждає" від нещасного кохання (ну блін, людям однаково до цього всього!). В ДІТЕЙ, яким 11-12років, в розділі "сімейний стан", написано "все складно". Ну як в 11 років може бути "все складно", коли в них ще навіть молоко на губах не висохло?
Інколи безграмотність користувачів вводить мене в ступор. Я також не ідеал, але хоча б елементарні правила граматики варто знати. Або помилкова крутість, тобто, «якщо я пишу російською, значить я крутий» - це помилка.
            Чим відрізняється користувач Вконтакте і наприклад GooglePlus чи Facebook? А відрізняються вони тим, що намагаються "виліпити" із себе те, чим вони не є насправді.

Залишайтесь собою. Не йдіть на повідку в інших.